The main difference between living and inanimate matter.
Vyshinsky V.A.
Doctor of Technical Sciences,
Leading Researcher at the Glushkov Institute of Cybernetics of the National Academy of Sciences of Ukraine
Abstract
In this article, in understanding the law of the nature of the existence of matter in the form of substance, six of its levels are revealed - physical, chemical, botanical, biological, natural intelligence, and the level of consciousness of living matter. The difference between living and non-living matter is shown in that, if in non-living matter only integration of matter is used, then in living matter also de-integration is used.
Keywords: Consciousness, living matter, information, life, knowledge, fundamental, Integration, de-integration.
Головна відмінність живої матерії від неживої.
Вышинский В.А.
Доктор технических наук,
Провідний науковий співробітник Інституту кібернетики імені Глушкова Національної академії наук України
Анотація
У цій статті в розумінні закону природи існування матерії у вигляді речовини розглядаються шість її рівнів – фізичний, хімічний, ботанічний, біологічний, природний розум, та рівень свідомості живої матерії. Різниця між живою та неживою матерією виявляється в тому, що якщо в неживій використовується лише інтеграція матерії, то в живій має місце також ще й її де-інтеграція.
Ключові слова: свідомість, жива матерія, інформація, життя, знання, фундаментальна, інтеграція, де-інтеграція.
З пізнання закону розвитку матерії як речовини [1, 2], випливає, що на Землі є дві його форми. Це живий та неживий речовинний її стан. Дослідження в даній роботі присвячені відповіді на питання «Чому природа в цьому законі так улаштована?». Для цього проведемо теоретичні дослідження, і в складі їх базису скористаємося законами природи. Такий підхід у використанні базису, на думку автора даної роботи, призводить до більш достовірних результатів, тобто. таких, які значно найкраще відображають природу. Це дуже важливо, оскільки багато теоретичних досліджень у її пізнанні, засновані на базисі абстрактних понять, що не відображають явища в природі, внаслідок чого не призводять до правдивого розуміння довкілля.
У даному випадку звернемо увагу на деякі нюанси проведення наукової роботи, що, як виявилося, практично завжди обходяться стороною тими, хто себе помилково вважає за вченого. Справа в тому, що наукові дослідження складаються з двох видів робіт, одні з яких поповнюють знання людини об'єктивною інформацією про природу, інші, навпаки, більш надумані та призводять до суб'єктивних знань. Таким чином у розпорядженні користувача з'являються об'єктивні та суб'єктивні знання. Зазначена суб'єктивність, з часом, коригується дослідниками у бік встановлення більш об'єктивних даних про предмет, що пізнається. Таке явище у науці склалося вже давно, і при цьому, незадовільним є те, що сучасні науковці, здебільшого, зводять свою роботу, лише до іншого виду досліджень. Тобто, до отримання суб'єктивних знань, вважаючи їх об'єктивними, єдиними та кінцевими у роботі вченого. Оскільки така практика шкодить науці, то в цій статті ще раз звернемо на неї увагу. Нагадаємо, що об'єктивні знання не належать до теоретичних досліджень, а являють собою наслідком аналізу роботи органів чуття людини, або приладів, що покращують їх можливості, об'єктивні знання, як правило, відображають закони природи [1,2]. Щодо знань, здобутих теоретичним шляхом, то всі вони, як правило, характеризують пізнання цих законів, намагаючись відповісти на питання, чому в них природа так улаштована. У базисі таких теоретичних досліджень використовують поняття, сутність яких сучасній науці не відома. До них слід віднести: що таке простір та час, енергія, сила, фізичне поле, життя, а також безліч інших зрозуміти, які неможливо пояснити на основі сучасної науки [3,4]. Крім того, у своїх теоретичних міркуваннях дослідники дуже часто обмежується абстрактними поняттями, термінами з математики, які, по суті, не мають жодного відношення до явищ природи. Незважаючи на цю їхню особливість, дуже часто вважається, що вирішення проблеми в математиці є вирішенням проблеми в природознавстві, а це зовсім не вірно. Така ситуація в науковій роботі дуже часто призводить до помилкового присвоєння особистості, яка брала участь у вирішенні математичної абстрактної проблеми ступеня кандидата, або доктора наук у галузі природознавства. Ще раз наголосимо, що такі дослідження проводяться не для пізнання природи, а носять навчальний процес у чисто абстрактній математичній галузі людських міркувань. Сьогодні переважна більшість працівників академій наук у природознавстві мають один із таких ступенів. Адже доктор і кандидат наук не характеризують досягнення у пізнанні природи. Вони відображають лише рівень підготовки до абстрактного мислення майбутнього наукового працівника за допомогою штучного математичного апарату.
У цій роботі, для формування базису теоретичних досліджень, у пізнанні існування матерії як речовини, скористаємося наступними відомими законами. У якості першого з них візьмемо ті явища, той закон природи, в якому матерія перебуває в постійному русі. Такий стан матерії характеризується ще й тим, що він викликає в природі інтеграцію та де-інтеграцію матеріальної субстанції у просторі та в часі. Це явище віднесемо до другого закону. У природі зазначений закон призводить до кількісних змін матерії, у створюваних ним згустках, за яких у них з'являються нові властивості. Його віднесемо до третього закону в нашому базисі досліджень. У якості четвертого закону скористаємося законом єдності та боротьби двох протилежностей під час розвитку, або деградації існування матерії. А саме це розвиток, або деградація зі своїми особливостями відносяться вже до п'ятого закону. У процесі проведення досліджень, присвячених пізнанню існування матерії, як речовини, коло законів у запропонованому базисі буде розширюватися. Зокрема, при пізнанні основних особливостей відмінності живої матерії буде введено, у наш базис, ще два відомі закони природи.
З пізнання закону існування матерії у вигляді речовини, випливає, що спочатку його розвитку з’являються речовинні утворення, вивченню яких у земній цивілізації "доручено" фундаментальній науці фізиці.Слід зазначити, що цей природний процес ґрунтується на зростанні матеріальної субстанції в частинках, що становлять предмет дослідження її фізичної форми. Матеріальна субстанція в частинці збільшується в об'ємі за всіма трьома напрямками тривимірного простору за рахунок інтеграції однорідних елементів таблиці Менделєєва. Обмеження у цьому процесі виникають лише, коли в ньому “зустрічаються” неоднорідні елементи таблиці Менделєєва. Тоді між ними може відбутися хімічна реакція, яка виводитиме інтеграцію матерії у вигляді речовини на наступний рівень її розвитку, що формується із хімічних елементів.
Процес інтеграції матеріальної субстанції в осередках, а також поміж ними, розглянутих вище двох рівнів, здійснюється за допомогою взаємодії сил фізичних полів. Тобто фізично працює гравітаційне поле, а на хімічному до нього приєднується, ще й електричне. Іншими словами, відстані між джерелами полів матеріальної субстанції, що формують, як самі осередки, так і їх сукупність, виявилися цілком прийнятними, щоб у природі з'явилися фізичний та хімічний рівні існування матерії у вигляді речовини [1,2]. Подальша інтеграція хімічної сполуки речовини для формування третього рівня розвитку матері, аналогічним способом виявилася недостатньою. В даному випадку, отримані матеріальні структури третього рівня, на певному етапі інтеграції, схильні до їх руйнування довкіллям за рахунок дії магнітного поля, яке є у фотоні, тобто у електромагнітній хвилі. У цьому випадку відстань між інтегрованими природою осередками виявилися вже великою і недостатньою для прояву в них необхідних сил гравітаційного та електричного полів, що формують фізичні поля тяжіння матеріальних субстанцій у відповідні структури. В результаті подальша інтеграція хімічної структури речовини у створенні третього рівня розвитку природою здійснюється, втім, дещо по-іншому. А саме, у конкретному місці тривимірного простору та часі в природі відбувається інтеграція, аналогічна до тієї, що має місце на попередніх двох рівнях розвитку, до того моменту, коли зовнішнє середовище вже “здатне” її зруйнувати за рахунок послаблення теплом електромагнітних хвиль. Після чого умовами довкілля зазначена інтеграція у ній змінюється на де-інтеграцію. Іншими словами, руйнується вже досягнуте накопичення матеріальної субстанції у конкретному місці простору та часі. Такий процес де-інтеграції триває до певного моменту, після чого у природі виникають відстані між матеріальними згустками, достатніми для їхнього зближення. І тут знову “підключаються” інтеграційні процеси матеріальної субстанції у аналізованому осередку третього рівня. Наведений процес інтеграції та де-інтеграції у природі відбувається у коливальному режимі. Зупинка такого розвитку матерії (“відмирання” певної структури та її відродження) природа “доручила” регулюванню постачання формованої частинки живої енергії (теплом) у вигляді електромагнітних коливань, тобто. фотонів. Переконливим прикладом такого явища є існування матерії як речовини на Землі. Тобто коли в земних умовах зовнішнє енергетичне (теплове) забезпечення інтеграції слабшає і змінюється на допустиму його відсутність. І це має місце під час зміни літа на зиму, дня на ніч. У цьому місці звернемо увагу на те, що зазначений вище процес інтеграції та де-інтеграції матерії на Землі має зміст шостого закону у нашому базисі теоретичних досліджень. Виявилося, що цей шостий закон дозволив природі створити вже зовсім нову форму існування матерії в природі, а саме живу матерію, яка науковими дослідженнями віднесена до такої форми пізнання природи, як ботаніка.
Наведена вище форма існування матерії має ту особливість, що інтеграція матерії у осередку наступного рівня її існування виконується в окремому місці простору та часу. Виявилось, що аналогічні умови збільшення (інтеграція) та “відмирання” (де-інтеграція) матеріальної субстанції у згустку може з’явитись і при зміні простору та часу. Тобто, коли виконується зміна її координат. Це випадок, коли природа має справу з новим (четвертим) за рівнем розвитку матерії у її живому вигляді, який у сучасній науці почав досліджуватись в біології.
Подальший розвиток вже живої матерії пов'язаний з використанням природою такої її властивості, як інформація, що знаходиться у спокої, в нерухомій частині матеріальної субстанції, і тоді вона характеризує природний інтелект, тобто. п’ятий рівень розвитку матерії у досліджуваному законі існування матерії у вигляді речовини. У ньому інформація про довкілля зберігається у нерухомій пам'яті живої матерії. Тоді, природний інтелект своє місце перебування в довкіллі визначає шляхом порівняння інформації, що характеризує її, з інформаційним змістом, записаним раніше, в пам'яті, яка знаходиться в нерухомому стані. Тобто, у нього з'являється можливість відстежувати своє перебування у середовищі, порівнюючи записане раніше, з тим станом, який оточує його у конкретному місці простору та часі.
Наступний рівень розвитку матерії в живому вигляді, згідно з пізнаним законом [1,2], відноситься до того канонічного її стану, коли у конкретній матеріальній ділянці його пам'яті інформація про зовнішнє середовище знаходиться в русі. Таке існування природи є особливим і відноситься вже до такого поняття, як свідомість. А це вже шостий рівень розвитку матерії у вигляді речовини. Зазначене явище природи, незважаючи на його актуальність у запитах сучасної цивілізації, практично науці не відоме. Більше того, у його тлумаченні, дуже часто, дослідники приходять до містики. Дослідження з позицій матеріалізму передбачає уникнення такого традиційного не наукового підходу, і його розгляду присвятимо окрему статтю.
Література
Вишинський В.А. Закон природи, з якого випливає необхідність розвитку фундаментальної науки кібернетики. Збірник “Кібернетика та комп'ютерні технології”. 2023 №2 {14).
Vyshinsky V.A. On one model of the existence of matter in the form of substance s.111a “Deutsche Internationale Zeitschrift für zeitgenössische wissenschaft” №102,2025
. Состояние современной физики по оценкам ведущих учених XX века. http://www.priroda-fizika.narod.ru/a.html
Высказывание ученых, http://s1836.narod.ru/sostsovr.htm