Глушков і предмет досліджень науки кібернетика

Автор: vitaliy, 22 ноября, 2024

Вишинський Віталій Андрійович

Доктор технічних наук, провідний науковий співробітник інституту кібернетики НАН України

Глушков і предмет досліджень науки кібернетики.

Анотація. У доповіді розглядається закон природи існування матерії у вигляді природнього інтелекту. Зокрема, закон, що представляє собою предмет дослідження фундаментальної науки кібернетики. Відомо, що зміст цього закону, та початок його пізнання належить відомому вченому, нашому співвітчизнику В. М. Глушкову, у створеному  ним академічному інституті.

Ключові слова: закон природи, кібернетика, природній інтелект, предмет досліджень, об’єктивні та суб’єктивні знання.

Vishinsky Vitaly Andrеevich

Doctor of Technical Sciences, leading scientific scientist at the Institute of Cybernetics of the National Academy of Sciences of Ukraine

Glushkov and the subject of research in the science of cybernetics.

Abstract. The evidence looks at the law of nature of the origin of matter in the form of natural intelligence. In particular, a law that is the subject of research in the fundamental science of cybernetics. Apparently, instead of this law, the beginning of its knowledge belongs to the famous scientist, our compatriot V. M. Glushkov, at the academic institute he created.

Key words: law of nature, cybernetics, natural intelligence, subject of investigation, objective and subjective knowledge.

Ціль наукового працівника своєю працею приносити нові знання в існуванні матерії у вигляді речовини, з якою має справу земна цивілізація.  У роботі [1] звернено увагу на те, що ці знання зводяться до двох видів. В одному з них відображається об’єктивна інформація, а у другому - суб’єктивна. Також звертається увага на те що об’єктивна інформація не залежить від способу її одержання. Іншими словами, вона з’являється у розпорядженні дослідника незалежно від його абстрактних наукових міркувань, які, до речі, є наслідком теоретичних моделей, що описують навколишнє середовище. Наприклад, використовуючи будь-який розділ математики, вчені теоретики за допомогою абстрактної моделі у вигляді теореми ототожнюють її зі змістом  природного явища. А це, далеко, не завжди відображає природну дійсність. Адже об'єктивні знання не залежать від абстрактних міркувань дослідника, і цю їхню властивість показано на прикладі розкриття суті нового (головного) явища природи, зосередженого в законі існування матерії у вигляді речовини [1]. Тобто, такої форми існування матерії, яка, зазвичай, реєструється людськими органами відчуттів, або ж приладами, створеними дослідником, що уточнюють цю реєстрацію.

Одночасно слід враховувати ще й те, що згаданий закон природи необхідно пов'язувати з існуванням матерії, лише на Землі, з її людською цивілізацією. Адже, не виключено, що в природі матеріальне буття може бути представлене і в іншому вигляді, яке суттєво відрізняється від земного. Тобто, неоднорідність розподілу матерії у просторі та в часі, віднесеної В.М. Глушковим до такої характеристики матерії, як інформація [2], може істотно відрізнятися від традиційного (земного), з яким має справу людина. Іншими словами, мова йде про неречовинне існування матерії у вигляді природнього інтелекту, в якому інформація у навколишньому середовищі може транспортуватись не за допомогою електромагнітних хвиль, а на основі іншої «поведінки» матерії. Тобто, на основі таких дій природи, які на відміну від електромагнітних фотонів, не згубно, впливають на живу матерію. І тоді цивілізація у своїй матеріальній реалізації може існувати поза межами планети, до якої вона належить, на відміну від земної.

Ще раз підкреслимо, що природньому інтелекту, притаманне, використання, такого поняття, як інформація. Відомо, що транспортування її у речовинному вигляді безпосередньо пов’язане з використанням електромагнітних хвиль. Ця їх особливість згубно діє на людський організм, якщо він потрапляє в поза земний захист від радіації (електромагнітних хвиль з різним періодом коливань), якою переповнений всесвіт. Така особливість матерії у вигляді речовини і характеризує унікальність людської цивілізації. 

Віктор Михайлович Глушков, будучи прекрасним математиком (це йому належить вирішення відомої шостої проблеми Гільберта), досліджуючи напрямки розвитку нової науки, мова йде про кібернетику, поставився до неї, у свій час, дещо незвично. Він розглянув її розвиток не за шляхом теоретичних абстрактних міркувань, притаманних математиці, а роботі над законом природи, зосередженим в її предметі досліджень. Якщо її «батько» Н. Вінер вбачав розвиток кібернетики лише за двома напрямками - управління та зв'язок у живому, та не живому, то Глушков розглядав більш ширший спектр її зацікавлень, що дозволяє оцінювати ці напрямки, як закон природи. Особливо якщо звернути увагу на те, що Віктор Михайлович без будь яких теоретичних доказів розглядав цей круг напрямків досліджень, виходячи із  потреб, які пред’являє кібернетиці земна цивілізація. Ві побачив, що до них, перш за все, слід віднести теорію інформації, теорію алгоритмів, теоретичні та практичні аспекти апаратних засобів інформаційно-алгоритмічних  їх реалізацій. Зокрема, теорію обчислювальної техніки. Тобто, напрацювань в галузі машинних (комп’ютерних) представлень одиниць інформації, та алгоритмів їх обробки в машинних командах.   Круг таких в кібернетичних дослідженнях можна суттєво розширити. Практично вони мають місце у напрямках роботи інституту кібернетики, створеного Глушковим в місті Києві, для успішної роботи якого він забезпечив процес досліджень в ньому всіма необхідними кадрами, та фінансуванням. Фактично, предмет досліджень кібернетики, тобто закон природи, що розглядається, має своє відображення у комплексі приміщень вказаного інституту, в кожному з яких знаходяться відповідні відділення, відділи та лабораторії, що досліджують цю нову науку двадцятого сторіччя.

Таким чином, В.М. Глушков заснував інститут кібернетики академії наук України у якому практично, а не теоретично, розмістив наукові роботи по пізнанню закону природи, що відображає предмет досліджень нової фундаментальної науки двадцятого сторіччя. Результати таких досліджень дають відповідь на цілий ряд проблем, що відносяться до природнього інтелекту на Землі.

Литература.

  1. Вишинський В.А. Закон природи, з якого випливає необхідність розвитку фундаментальної науки кібернетики. Кібернетика та комп'ютерні технології , 2023, №2.

  2. Глушков В.М. Мышление и кибернетика. Вопросы философии. 1963.  №1.С.36–48.